Лікувальна фізична культура (ЛФК) – це метод, що полягає у застосуванні фізичних вправ. Термін лікування ЛФК позначає різні поняття – це і дихальна гімнастика, і навчання ходьбі після травм, і розробка суглобів, і зміцнення сили окремих м’язів.
Термін лікування фізичної культури застосовується в різних аспектах. Перед призначенням ЛФК визначаються використання фізичних вправ, підбираються засоби і форми вирішення цих завдань. Щоб зробити все правильно, необхідно враховувати фазу розвитку хвороби, реакцію на неї організму, стан всіх органів і систем організму.
Тому при призначенні лікувальної фізичної культури потрібно визначити спрямованість її використання, з метою відновлення порушених функцій для підтримки здоров’я.
Основне призначення застосування ЛФК є цілісність організму. Ефективність лікувальної фізичної культури можлива тільки при активному ставленні хворого до занять. В ЛФК застосовуються фізичні вправи помірної або великої інтенсивності. Характерна особливість це дозування інтенсивності навантажень, заняття не повинні втомлювати хворого, а викликати відчуття бадьорості, припливу сил, поліпшення настрою.
Тренуючи дозування, застосовується в період відновного лікування, коли необхідно нормалізувати всі функції організму хворого, підвищити його працездатність, домогтися високого ступеня компенсації.
Існують безліч форм лікувальної фізичної культури: ранкова гімнастика, гігієнічна гімнастика, оздоровча гімнастика, заняття лікувальною гімнастикою, самостійні заняття. Лікувальна гімнастика повинна носити строго індивідуальний характер.
У своїх книгах ще Гіппократ детально описав застосування лікувальної гімнастики.